Орфографічний словник української мови. 2005.
влучений — (улу/чений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до влучити (улу/чити) 1) … Український тлумачний словник
улучати — улу/чений, улу/чення див. влучати, влучений, влучення та ін … Український тлумачний словник